Майбутні робітники шахти, як правило, одразу ж стають до роботи (коли вони мають посвідчення за професією). Якщо такого посвідчення не має, то майбутнього працівника направляють в учбовий комбінат на навчання. Кожен претендент, перед тим як стати до роботи, повинен в учбовому пункті пройти інструктаж з техніки безпеки, ознайомлення з посадовою інструкцією, умовами роботи, колективним договором.
На шахті має місце таке соціальне явище, як трудова мобільність – зміна місця роботи, професії або посади. На трудову мобільність можуть впливати багато чинників, тобто обставини, які впливають на переміщення: екстремальний мотив (при дуже великій небезпеці роботи під землею багато робітників бажають працювати на поверхні), майновий чинник (наприклад, бажання стати директором пансіонату відпочинку, коли у розпорядженні є багато матеріальних цінностей), непрямий мотив (досвідчений спеціаліст, який має вищу освіту і працює інженером відділу кадрів, має намір стати ведучим інженером або начальником відділу, щоб робота відповідала спеціальності і кваліфікації). Ці перераховані чинники можна віднести до загальних соціально-економічних причин.
Також на переміщення, тобто мобільність працівників, впливають особливості їхньої поведінки у виборі професій (соціально-культурні моделі та особливості професійних орієнтацій). Розрізняють дві моделі такої трудової поведінки:
1) коли всі професії відносно рівноцінні в соціально-економічному плані і працівники орієнтують себе на різні види праці з урахуванням своїх схильностей, здібностей і бажань (бажання бути прохідником або ГРОЗом);
2) коли розрізняються завідомо престижні та непрестижні професії, при цьому схильності мають досить незначне значення. Цей тип трудової поведінки дуже чітко можна простежити на шахті: мало хто зараз хоче йти працювати під землю (не престижно), але є багато бажаючих працювати на посаді економіста або начальника відділу (престижно).
Освіта і рівень кваліфікації – це теж чинники трудової мобільності, оскільки вони визначають амплітуду можливостей вибору виду праці і можливостей професійно-трудової діяльності. Вік і рівень кваліфікації на шахті сприяє вертикальним переміщенням, адже вони свідчать про певні професійно-трудові заслуги і досвід, що і дає підстави для адміністративного підвищення. На шахті також є такий чинник як принципове ставлення до роботи, тобто коли шахтарі не залишають свою роботу навіть у разі погіршення її соціально-економічних умов через любов до своєї професії і відданість їй. Але таких працівників зараз небагато – в основному це пенсіонери, які давно працюють на шахті, майже з початку її історії.
З трудовою мобільність пов’язані такі показники, як плинність, стабільність та стійкість персоналу. До плинності кадрів відносять усі звільнення працівників за власним бажанням і звільнення за порушення трудової дисципліни. Для характеристики плинності використовується коефіцієнт плинності, який за останні 5 років на шахті був надлишковим на рівні 11-13%. Це призвело до дестабілізації трудового колективу. Показник постійності персоналу тримається на рівні 60-67%, що свідчить про оновлення персоналу (у 2008 р. цей показник збільшився на 7% порівняно з 2007 р.). Кількість робочих місць на шахті збільшується, про що свідчить коефіцієнт заміщення.
В умовах шахти Красноармійська-Західна №1 управління трудовою мобільністю, трудовими переміщеннями являє собою систему професійно-кваліфікаційного просування працівників, що охоплює період від приходу працівника на шахту до виходу на пенсію. Також це управління охоплює горизонтальні й вертикальні переміщення. Однак, ця система управління трудовою мобільністю на шахті недосконала. У процесі переходу до ринкової економіки важливо усвідомити, що основним напрямом управління трудовими переміщеннями є формування керованої мобільності, адже у цей час на шахті визнано пріоритетним напрямом підвищення стабільності складу працівників і зниження плинності. Потрібна адаптивність працівника, його готовність до освоєння змін, уміння орієнтуватися в значному діапазоні професій і спеціальностей, прагнення до досягнення успіху, до високих заробітків.
8. Соціальний аналіз керування і лідерства в організації
Соціальне управління – це процес впливу на соціальні процеси з метою досягнення встановленої мети. На шахті основними принципами соціального управління є принцип системності, ефективності, економічності, демократизму, стимулювання, саморегулювання, ієрархічності, Серед методів соціального управління можна виділити метод соціального нормування (встановлення соціальних норм), методи соціального регулювання (соціальний контроль), морального стимулювання та покарання, соціально-психологічні методи, психологічні методи (комплектування маленьких груп, гуманізація праці, навчання працівників), економічні методи, а також організаційно-адміністративні. Просування у трудовій сфері працівників виражається у трудовій кар’єрі – просуванні по службових сходах, професійному рості. А трудова кар’єра, в свою чергу, є елементом соціального управління, соціального контролю. На шахті основними мотивами просування у трудовій сфері є матеріальний мотив, тобто розмір заробітної плати, а також престиж, влада, рівень кваліфікації.
Трудова кар’єра залежить від факторів, які її визначають, тобто від причин процесу трудового переміщення. До факторів трудової кар’єри, що мають місце в умовах шахти, можна віднести рівень спеціальної освіти, виробничі успіхи, професійні здібності, стаж роботи та набутий досвід, стать і вік працівника, його ціннісні орієнтації, добрі стосунки з керівництвом. Всі ці фактори можна об’єднати у наступні групи:
1) Особистісні – це психофізіологічні дані, соціально-психологічні характеристики, індивідуальні здібності, талант, потенціал, рівень соціалізації.
2) Соціально-трудової ситуації – це територіальне розташування шахти, її галузева належність, партнерські зв’язки, масштаби шахти, організаційна структура, ієрархія робочих місць, формальні і неформальні стосунки.
3) Ринкові – це ринкові можливості шахти, її рентабельність, управлінський потенціал, попит та пропонування на ринку праці, кон’юнктура.
4) Соціальні – це освіта працівника, родина, професійні асоціації, влада, церква. Що стосується церковної належності, то за часів радянської влади на шахті не міг працювати робітник, який, наприклад, охрестив свою дитину і про це дізналося керівництво.
У трудовому колективі ВАТ «Шахта красноармійська-Західна №1» соціальне управління ґрунтується на певних принципах. Серед них розрізняють:
– загальнометодологічні принципи: принцип взаємозв'язку, взаємодії і взаємозумовленості об'єкта і суб'єкта управління; принцип об'єктивності;
– специфічні методологічні принципи: плановість, науковість, прогнозування, конкретність, наступність, систематична оновлення, госпрозрахунок, самооплатність;
– організаційні принципи, серед яких розрізняють дві групи: а) принципи суспільного поділу праці і влади (принципи ієрархії влади, самоврядування, єдиноначальності і колегіальності керівництва, домірності прав і обов'язків та ін.); б) принципи ефективності управлінських рішень та організації робіт. Сюди входять принципи обґрунтованості рішень, моделювання управлінських рішень на ЕОМ, добору й розміщення кадрів за професійними ознаками і працездатністю, матеріального і морального стимулювання, ритмічності в роботі, соціального контролю та ін.
Наведена загальна класифікація принципів соціального управління поєднує ряд принципів більш конкретної дії:
– принцип єдиноначальності в прийнятті рішень і колегіальності в ході їх обговорення;
– принцип єдності адміністративно-державного, господарського і соціально-культурного менеджменту;
– принцип поєднання галузевого і територіального соціального управління;
– принцип науковості соціального управління;
– принцип прогнозування соціального управління;
– принцип мотивації (стимулювання) праці;
– принцип відповідальності за результати соціального управління.
Соціальне управління в колективі здійснюється з використанням матеріальних, моральних та адміністративних засобів. До матеріальних засобів належать засоби та умови праці, заробітна плата, премії тощо. До моральних – публічна оцінка роботи підлеглих керівниками, подяки, присвоєння престижних звань, нагородження грамотами, подання для нагородження орденами й медалями. Адміністративні засоби соціального управління містять усні розпорядження, письмові накази й розпорядження, різного роду покарання: зауваження.
Природно, що в кожній конкретній управлінській ситуації використовується те чи інше поєднання засобів і методів соціального управління. Ефективність управління забезпечується завдяки використанню комплексу методів, які найбільше відповідають характерові об'єкта і вирішуваним завданням.
За своєю сутністю механізм соціального управління трудовим колективом є сукупністю відносин різних спільнот у ньому, що безпосередньо чи опосередковано, через своїх представників, взаємодіють у процесі організації діяльності щодо реалізації загальних та особливих інтересів.
Зміст механізму соціального управління трудовим колективом об'єднує цілий комплекс взаємозалежних елементів управління. Крім розглянутих принципів, засобів і методів управління, до нього належать: об'єкт управління; мета управлінського впливу; суб'єкт управління; закони управління; стиль управлінської діяльності, процедури одержання й використання інформації; процес прийняття і реалізації управлінських рішень та їхні результати.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
