Інноваційна діяльність є головним джерелом ефективного функціонування сучасного промислового виробництва. Конкурентоспроможність конкретної організації, і економіки в цілому, визначається не лише обсягами виробництва та експорту, а саме, наявністю інноваційної складової у виробництві.
За сучасних умов підприємству для того, щоб завоювати та утримувати конкурентоспроможність як на світовому так і на внутрішньому ринках, необхідно мати особливі технології та випускати виняткову за споживчою цінністю продукцію. Основним принципом сучасного розвитку кожного виробничого підприємства є постійне оновлення виробничих процесів, цілеспрямоване проведення та створення нових об'єктів промисловості [1].
Інноваційним підприємством визнається підприємство будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти або інноваційна продукція. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо [3].
Під інноваційно-активним підприємством вітчизняна статистика розуміє підприємство, що займалося інноваційною діяльністю.
До напрямів інноваційної діяльності традиційно відносять: здійснення досліджень і розробок; придбання нових технологій (у тому числі придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, а також ліцензій на використання зазначених об'єктів), придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів і здійснення капітальних витрат, пов'язаних з упровадженням інновацій, виробниче проектування [5].
Таблиця 2
Кількість інноваційно-активних промислових підприємств за видами економічної діяльності 2006-2008 р.р. [6]
2006
2007
2008
усього
відсотків до загальної кількості підприємств
Промисловість
1193
11,9
1118
11,2
1472
14,2
Добувна промисловість
добування паливно-енергетичних корисних копалин
добування корисних
копалин, крім паливно-
енергетичних
29
12
17
5,4
4,3
6,5
26
9
4,8
3,3
6,3
33
13
20
5,9
4,7
7,0
Переробна промисловість
у тому числі
виробництво харчових
продуктів, напоїв
та тютюнових виробів
легка промисловість
текстильне виробництво; виробництво одягу,
хутра та виробів з хутра
виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів
оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів
целюлозно-паперове
виробництво
виробництво коксу, продуктів
нафтоперероблення
хімічна та нафтохімічна
промисловість
виробництво іншої
неметалевої мінеральної продукції
металургійне виробництво
та виробництво готових
металевих виробів
машинобудування
виробництво машин та устатковання
виробництво електричного, електронного та оптичного
устатковання
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
1132
267
74
57
23
40
19
115
73
85
394
173
142
32
13,3
9,9
9,3
13,1
6,2
7,7
38,0
19,9
10,1
22,0
18,1
26,2
3,2
1058
243
53
41
22
42
16
123
86
360
157
135
34
12,4
9,4
7,3
6,9
8,8
5,6
33,3
20,1
9,7
12,9
20,2
16,7
24,7
3,6
1379
343
76
65
11
48
69
146
100
109
421
189
162
60
15,7
13,2
10,5
11,0
8,3
11,3
12,2
21,6
15,0
23,3
20,0
27,6
6,1
Інноваційна активність у промисловості України характеризується даними, наведеними у табл. 2.
Як бачимо з таблиці 1, кількість інноваційно-активних промислових підприємств в Україні зростає. У 2008 році, порівняно із 2006, ця кількість збільшилась на 279 од. Найбільше таке зростання відбулось у підприємствах з виробництва
харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 67 од), целюлозно-паперове виробництво (на 29 од.) іншої неметалевої мінеральної продукції (на 27 од.), у підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості (на 31 од.), машино-будування (на 27 од.), виробництві машин та устаткування (на 16), виробництві електричного та оптичного устаткування (на 20 од.).
На перший погляд ці результати є досить втішними, проте слід виділити те, що сам відсоток інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств становить тільки 14, 2 %. Порівняно з 2007 роком він звичайно збільшився , проте саме за рахунок збільшення кількості промислових підприємств на 25%. Тому можемо зробити висновок що інноваційна активність промислових підприємств помітно спадає.
Що ж стосується підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію,то тут ситуація аналогічна. Хоча інноваційних підприємств побільшало, проте порівнюючи темпи зростання загальної кількості промислових підприємств з інноваційно-активними то тут відбувається спад (рис.1)
Рис.1 Темпи зростання інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію в порівнянні до загальної кількості промислових підприємств (2006-2008р.р.)
З даних рис. 1 видно, що у 2007 році порівняно з 2006 кількість інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію не змінилась (73 підприємства у 2006р. і аналогічна сума у 2007 році.), проте як загальна кількість промислових підприємств зменшилась на 3,6%.
Та вже через рік, у 2008р. це тенденція змінилась у негативну сторону. За даними Держкомстату, темпи зростання кількості інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію становили 137 %. Проте в аналогічний період цього ж року темпи зростання загальної кількості промислових підприємств становили 146, 39%.
Отже, хоча в Україні й зросла частка інноваційно-активних, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію, та відбулось це зростання тільки за рахунок збільшення новостворених промислових підприємств.
Держкомстатом України проводяться регулярні опитування керівників про причини низької інноваційної активності їх підприємств. За даними обстеження, проведеного у 2008 році, інноваційну діяльність підприємств стримують: нестача власних коштів (указали майже 83,0 % промислових підприємств), недостатня фінансова підтримка держави (56,6 %), великі витрати на нововведення (55,9 %), високий економічний ризик (38,9 %), недосконалість законодавчої бази (37,7 %), тривалий термін окупності нововведень (34,6 %), відсутність коштів у замовників (31,7 %). Крім того, 19,5 % промислових підприємств зазначили, що здійсненню нововведень перешкоджали нестача інформації про нові технології, 18,5 % – відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями, 18,3% – нестача інформації про ринки збуту, 17,2 % – відсутність кваліфікованого персоналу, 16,0 % – відсутність попиту на продукцію, 14,5 % – несприйнятливість підприємств до нововведень [2].
Отже, дані вказаних опитувань дозволяють зробити висновок про те, що на думку керівників промислових підприємств, протягом останніх років значно збільшився ризик інноваційної діяльності, а також посилилася проблема відсутності кваліфікованого персоналу.
2.2 Групування підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за напрямами проведених інновацій
Найпоширеніші напрями проведення інновацій підприємствами, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію наведені у таблиці 3.
Таблиця 3
Страницы: 1, 2, 3, 4
