3. Прогноз можливого ризику: виявити джерела ризику, тверезо оцінити можливості підприємства, розробити альтернативні варіанти здійснення програми.
4. Утворення спеціального резервного фонду для самострахування за рахунок частини своїх оборотних коштів.
5. Передача частини ризику іншим особам і організаціям шляхом страхування бізнесу і службовців.
9. ЕКОНОМIЧНА ЕФЕКТИВНIСТЬ
9.1. Технiко-економiчне обгрунтування випуску продукцii
Данна продукцiя випускається з метою економii коштів громадян і держави в цілому, а також завдяки добрим гігроскопічним властивостям та здатності зберігати тепло наша продукція зберігає здоров’я громадян.
9.2. Види ефекту, якi одержить майбутнiй споживач
- економiя коштiв громадян i держави;
- збереження здоров’я громадян.
10. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН
10.1. Розрахунок собівартості одиниці продукції
Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції
Собівартість продукції - показник, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємства, використання матеріальних і трудових ресурсів. Є декілька методів розрахунку собівартості:
- Перший метод заснований на питомій вартості одиниці маси нової техніки:
S=Sa*Mн*kн;
S – питома собівартість одиниці маси, аналогічної техніки;
Mн – маса нової техніки; kн – коефіцієнт, який враховує конструктивні та технологічні особливості нової техніки. Приймаємо: 1 – 2.
- Другий метод – зведення до базового вузла, застосовується коли є можливість розрахувати собівартість одного з провідних вузлів конструкції:
[pic] S = [pic];
[pic]Sв – собывартысть провыдного вузла виробу;
[pic]П – питома вага провідного вузла в собівартості.
[pic]- Третій метод – питомої ваги, застосовують коли є можливість розрахувати статті витрат і встановити питому вагу цієї статті в собівартості;
[pic]- Четвертий метод –параметричний, застосовують тоді, коли можна виявити залежність між собівартістю виробу та значенням одного або декількох її основних параметрів, або описати цю залежність відповідною формулою:
[pic]S = f(x1,x2,x3…xn);
[pic]xn – технічні параметри нової техніки; f – функція залежності собівартості від технічних параметрів.
- П’ятий метод – бальний, графоаналітичний.
[pic] Так як відомі дані по всіх статтях калькуляції, то розрахунок будемо робити методом калькулювання статей витрат. До статей відносяться:
- витрати на сировину і матеріали;
- витрати на комплектуючі;
- транспортні витрати;
- основна заробітна плата;
- додаткова заробітна плата;
- відрахування;
- цехові і заводські витрати витрати;
- невиробничі витрати.
Дані статті витрат обчислюються по приведених нижче формулах.[7]
Розцінки матеріалів (м), що використовується для виготовлення одиниці продукції подані у таблиці 10.1.
Таблиця 10.1. Розрахунок вартості основних матеріалів виготовлення валінкового взуття |Назва |Оди|Ці|Про|32 |31 |30 |29 |28 | |сировин|ниц|на|цен| | | | | | |и, |і |гр|тне| | | | | | |матеріа|вим|вн|від| | | | | | |лів |іру| |нош| | | | | | | | | |енн| | | | | | | | | |я | | | | | | | | | |Кількість|Ціна | |Барвник кислотний, чорний |кг |5.25 |0.194 |1.02 | |Мило господарське |кг |1.25 |0.007 |0.01 | |Масло солярне |кг |0.68 |0.143 |0.09 | |Полотно лляне |м |7.5 |0.037 |0.28 | |Мішковина |м |3.13 |0.122 |0.38 | |Діагональ тканина |м |9 |0.011 |0.1 | |Веліло цинкове |кг |4.25 |0.001 |0.01 | |Сикатив |кг |0.46 |0.001 |0.01 | |Нитки лляні |котушка |25 |0.001 |0.03 | |Полотно транспортне |м |9.5 |0.019 |0.18 | |Наждачна бум ага |м2 |6.75 |0.023 |0.16 | |Сірчана кислота |кг |1 |0.268 |0.27 | |Сода кальцинована |кг |0.25 |0.006 |0.01 | |Всього | | | |2.55 |
Розрахуємо транспортні витрати відповідно для кожного розміру валянок:
[pic]. (10.1)
[pic](грн);
[pic](грн).
Основна заробітна плата:
[pic]. (10.2)
[pic]
Додаткова заробітна плата:
[pic]. (10.3)
[pic](грн)
Різноманітні відрахування:
[pic]. (10.4)
Цехові і заводські витрати:
[pic]. (10.5)
Виробнича собівартість кожної пари валянок:
[pic]. (10.6)
Невиробничі витрати:
[pic]. (10.7)
Повна собівартість:
[pic]. (10.8)
Обчислення зроблені по формулах (10.1)-(10.8) зведені в таблицю 10.1.
Таблиця 10.1. Калькуляція собівартості |№п| Найменування | Ціна за одиницю, грн. | |/п| | | | | |32 |31 |30 |29 |28 | | 1| Матеріали |13,416|12,639|11,864|11,087|10,308| |2 | Комплектуючі |2.55 | |3 | Транспортні витрати |1,276 |1,215 |1,153 |1,09 |1,028 | | 4| Основна зарплата |0,31792 | | 5| Додаткова зарплата |0,031792 | | 6| Відрахування |0,3497 | | 7| Цехові і заводські |1,113 | | |витрати | | | 8| Виробнича |19,05 |18,22 |17,38 |16,54 |15,7 | | |собівартість | | | | | | | 9| Невиробничі витрати |1,52 |1,42 |1,39 |1,32 |1,26 | | | Повна собівартість |20,57 |19,64 |18,77 |17,86 |16,96 | |10| | | | | | |
Собівартість визначає мінімальну ціну, по якій виробник може реалізувати свою продукцію лише відшкодувавши при цьому свої витрати. Необхідно встановити таку ціну, щоб продавши визначену кількість товару, окупити витрати. Так як поставлена ціль одержання прибутку, то в ціну включається визначений відсоток прибутку, котрий виробник хоче одержати.
У даному випадку приймемо рентабельність нашого виробництва ([pic]) рівну 40%, ціна товару ([pic]) буде розраховуватись по формулі:
[pic], (10.9)
[pic];
[pic].
Ціна продажу ([pic]) товару з урахуванням податку з додаткової вартості (ПДВ = 20 %) складе:
[pic], (10.10)
Приймаємо ціну для реалізації рівну: Цреаліз=40(грн). [6]
10.2. Розрахунок очікуваного річного кошторису витрат на виробництво
Бізнес-план включає оцінку ефективності підприємницької діяльності шляхом співставлення розміру затрат на виробництво продукції з результатами її реалізації.
Результативним показником ефективності є валовий прибуток, що визначається для кожного товару окремо. Валовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і сумою змінних витрат. Таким чином визначається стабільність надходження прибутку та тенденції його зміни. Для обусловлювання цієї тенденції потрібно розрахувати перемінні і постійні затрати, а також питому вагу статей калькуляції в собівартості продукції. Для цього необхідно встановити критеріальні значення статей, надати їм на визначений період часу еталонний характер і шляхом співставлення з ними реальних затрат зробити висновки про рентабельність підприємства. Величина цих затрат знаходиться в прямій залежності від об’єму продаж. Виходячи з цього необхідно розрахувати оптимальну величину об’єму продаж, нижче і вище якої підприємству буде не вигідно випускати продукцію. Такий розрахунок дозволить зробити висновок про зону беззбиткової діяльності підприємства і про гарантію ефективної роботи, захищеної від банкрутства підприємства.
Банкрутство означає фінансову неспроможність підприємства через порушення відповідності між розміром затрат на виробництво продукції і сумою виручки від її реалізації. Багаторазове повторення перевищення затрат над виручкою приводить до збиткової роботи і, до необхідності ліквідації підприємства.
Щоб уникнути банкрутства, потрібно знати, що буде вигідним, а що не вигідним для підприємства.
Не вигідно:
- Виробляти продукцію в умовах жорсткої конкуренції, не знаючи можливостей конкурентів;
- Імпортувати товари, так як мито та податки “з’їдять” весь прибуток;
- Експортувати продукцію, так як курс долара часто робить експорт збитковим;
- Інвестувати, якщо дуже великий ризик повернення і не аналізувалися позитивні результати;
- Приватизовувати – зростання цін на сировину, матеріали і обладнання може призвести до банкрутства;
- Зберігати гроші в банку, так як інфляція обезцінює вклади;
- Створювати спільні підприємства в країнах з нестабільною політичною структурою, де не має майнових гарантій для нормальної роботи і т. д.
При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, що включаються до неї. Як відомо, витрати підприємства повертаються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, що включаються в собівартість, є питанням їхнього поділу між визначеними джерелами повернення. Загальний принцип цього поділу полягає в тому, що через собівартість повинні повернуться витрати підприємства, що забезпечують просте відображення всіх чинників виробництва: предметів, знарядь праці, робочої сили і природних ресурсів.[1]
Відповідно до вище сказаного необхідно розрахувати кошторис витрат на виробництво, що включає наступні витрати. Матеріальні:
Зм = (М+К+Тр.вит) * Nрiч + Q
- матеріали ([pic]) - дорівнюють ціні матеріалів, що використовуються для виготовлення одиниці продукції;
- комплектуючі ([pic]) - дорівнюють ціні комплектуючих, що застосовуються для виготовлення одиниці продукції.
- транспортні витрати:
[pic], (10.11)
- паливо й енергія ([pic]) рівні загальним витратам палива й енергії, що використовуються при створенні і реалізації продукції;
Витрати на оплату праці ([pic]) - грошова маса призначена для виплати заробітної плати робочим і додатковою заробітною платою;
Відрахування ([pic]) - відрахування в пенсійний фонд, фонд постраждалим від ЧАЕС, фонд зайнятості, на страхування і т.д. :
[pic], (10.12) Амортизація:
- приміщення - грошові витрати по поверненню собівартості або оренди робітників і складських помешкань;
[pic], (10.13)
- обладнання - витрати на купівлю промислового устаткування, необхідного в процесі виробництві;
[pic], (10.14) а) примiщення (при нормi амортизацii 5 %):
Апр = 200000 * 0.05 = 10000 (грн) б) станки та установки (норма амортизацii 30 %):
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
