15
МОЗ України
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Кафедра пропедевтики гігієни
військової та радіаційної гігієни
Зав. каф. - член-кор. АМН України, проф. Бардов В.Г.
Навчально-дослідна робота студента
на тему:
«Харчування і хвороби зубощелепного апарату. Роль харчових речовин у розвитку стоматологічних захворювань»
Виконавець:
Керівник:
Київ 2006
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….…3
Значення мінеральних речовин в раціоні харчування для попередження стоматологічних захворювань………………………………………………3
Фторування води……………………………………………………………..7
Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів……………...8
Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту…………………9
Значення жувального навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань…………………………………………………………………10
Висновки…………………………………………………………………….11
Література…………………………………………………………………...13
Вступ
Метою даної роботи було визначити вплив харчового раціону людини (склад, характер їжі) на стан здоров`я органів ротової порожнини (зуби, пародонт, слизові оболонки).
Дане питання варто розглядати в двох аспектах: 1) опосередкований вплив харчових речовин через формування органів і систем (включаючи зубощелепний апарат) та 2) безпосередня дія їжі на тканини зуба і пародонта. Від характеру продуктів харчування залежить стан твердих тканин зуба, рН слини і зубного нальоту, швидкість відкладання зубного каменю, стимуляція слиновиділення. Із вітчизняних дослідників Д.О. Антін (1930) першим отримав дані про те, що зуб є напівпроникною мембраною, проникність якої залежить від фізико-хімічних особливостей середовищ, що його оточують. Постійний склад емалі може підтримуватись десятиріччями за рахунок надходження мінеральних компонентів із слини (тобто, зовнішнього середовища). А.А. Прохонічуков (1964) у дослідах на білих щурах показав, що вже у ранні строки утримання тварин на карієсогенній дієті у них спостерігаються зміни мінерального та білкового обміну в тканинах зуба, хоча карієсу, як такого, ще нема. Тобто складається певна спрямованість обмінних процесів, яка сприяє каріозному ураженню зубів.
Значення мінеральних речовин в раціоні харчування для попередження стоматологічних захворювань
Важливою складовою частиною раціону людини є макро-, мікро- і ультрамікроелементи, які, крім всього іншого, забезпечують ремінералізацію зубної емалі. Тому одним із напрямків профілактики демінералізації емалі (зворотного процесу) і пов`язаних з цим ускладнень є збалансування вмісту хімічних елементів у харчових продуктах.
Особливо велике значення серед макроелементів мають сполуки кальцію і фосфору, що визначається 1) включенням іонів цих елементів до кристалічної решітки апатитів емалі, 2) зниженням кислотності бактеріального ґенезу і 3) утворенням буферних систем завдяки обміну йонами Са2+, НРО42-, Н+ між слиною і тканиною емалі.
Хлорид і аскорбат кальцію, додані в дієту, знижують демінералізацію емалі на 65 - 75% [1]. Максимальне залучення кальцію і фосфору в структуру гідроксиапатита відбувається при їх оптимальному співвідношенні (1:1- 1:0,75) і кислотності середовища РП 7,2 - 7,8 [1, 10]. Надлишок фосфору знижує поглинання кальцію зубною емаллю (ремінералізація). В зернових і м`ясних продуктах вміст фосфору високий, що негативно впливає на засвоєння кальцію. Тому в харчовий раціон слід включати овочі і фрукти з метою збалансувати високий вміст фосфору в зернових і м`ясних продуктах.
Найоптимальнішим джерелом Са2+ серед продуктів харчування є молоко і молочні продукти, які перешкоджають демінералізації емалі. Карієсопрофілактична дія молока зумовлена також вмістом білків, вітамінів, лактози, ліпідів, ферментів, імуноглобулінів та інших компонентів, які здатні пригнічувати мікрофлору РП. Кальцій отримується, також з водою.
Вміст кальцію в молоці - 120 мг%, сирах - 106 мг%, творозі - 120-150 мг%, сирковій масі - 95-160 мг%. Суттєвим джерелом кальцію можуть також бути яєчний жовток, горіхи, боби, овочі, м`ясо, вівсяна крупа, фрукти.
Таким чином, обмін кальцію відбувається більш інтенсивно в системі слина - емаль, а не пульпа - дентин - емаль. Хоча інша ситуація має місце у дітей. Інтенсивний ріст зуба забезпечується саме його постачанням через пульпу. Тому дефіцит вітаміну D (рахіт) в дитячому віці більш виражено впливає на формування твердих тканин емалі. У дорослих чіткого зв`язку між нестачею цього вітаміну і виникненням карієсу немає [11]. Вже сформована структура зуба забезпечується кальцієм із слини. Іони Са2+ секретуються разом з фосфором (НРО42-) слинними залозами завжди у сталій концентрації (на відміну від Na+ і Н+) [4] або потрапляють безпосередньо з їжі та води.
Вітамін К - більш відомий як фактор згортання крові, але він чи не єдиний вітамін, що бере безпосередню участь в процесах мінералізації емалі. Недостатність вітаміну К гальмує зв`язування іонів Са з органічним матриксом [10].
У випадках потрапляння радіоактивного стронцію в організм доцільно вживати їжу збагачену кальцієм, оскільки Sr має властивість заміщувати Са у його сполуках. Встановлено, що п`ятикратне збільшення кальцію в дієті веде до зменшення включення стронцію на 50% [10].
Окремо варто сказати про жорсткість питної води. Відомо, що вона зумовлена солями кальцію і магнію. З цими макроелементами пов`язують виникнення твердих зубних відкладень. Пряма кореляція жорсткості води і виникнення зубного каменю справді підтверджується лабораторними та клінічними дослідженнями [7]. При показниках жорсткості води 5,7±0,5 і 9,5±0,2, яку вживає населення двох досліджуваних місцевостей, різниця в наявності зубного каменя у осіб вікової групи 7 - 12 років складає 12%, у 20 - 29 років - 12,5%, у 50 - 59 років - 2,1%.
Таким чином, роль кальцію у питній воді подвійна: з одного боку - він забезпечує, частково, ремінералізацію емалі зубів, з іншого - бере участь в утворенні зубного каменю.
Серед мікроелементів продуктів харчування йони алюмінію, міді, цинку, заліза, марганцю і олова сприяють включенню і утриманню кальцію і фтору в емалі і гальмують продукцію кислот зубним нальотом. Стабільному зниженню кислотності в ротовій порожнині сприяють іони алюмінію, цинку, заліза: інгібуючи кислотну активність бактерій зубного нальоту, вони пригнічують його ріст. Селен (Se4+) - навпаки, сповільнює мінералізацію тканин зуба.
Про ультрамікроелементи у гігієні харчування часто не згадують через малу частоту і вираженість наслідків їх дефіциту зокрема для органів ротової порожнини. Як правило, ці хімічні елементи є в достатній кількості у їжі. Хоча важливість їх для здоров`я зубів не можна відкидати і варто вирішувати питання про їх використання у профілактиці уражень зубів.
Встановлено, що у районах з високим вмістом молібдену в грунті розповсюдженість карієсу відносно нижча [5]. Карієс-статичну дію молібден має особливо у поєднанні з фтором, але механізм цього ефекту ще остаточно не відомий.
Було підтверджено роль ванадію в профілактиці карієсу. Так було показано, що поверхні емалі зубів, більш резистентні до карієсу, містять ванадій в більшій кількості [8]. Тобто, у вибірковій локалізації карієсу має певне значення концентрація ванадію в емалі.
Рекомендовані величини споживання деяких речовин наведені в таблиці [1].
Т а б л и ц я
Рекомендовані величини споживання мінеральних речовин (мг/добу)
Вік і стать
Са
Р
Mg
Fe
0 - 29 днів - новонароджені
240
120
50
1,5
1 - 3 міс.
500
400
60
5
4 - 6 міс.
7
7 - 12 міс.
600
70
10
1 - 3 роки
800
150
4 - 6 років
1200
1450
300
7 - 10 років
1100
1650
250
18
11 - 13 років - хлоп чики
1800
350
11 - 13 років - дівчатка
14 - 17 років - юнаки
14 - 17 років - дівчата
Чоловіки
Жінки
Вагітні жінки
1000
1500
450
20
Матері годувальниці
25
Страницы: 1, 2