Таблиця 1.2

Частота зустрічаємості та статистична значимість діагностичних ознак АКМП.

Також було з'ясовано, що більш ніж у половині випадків (у 54%) у крові та сечі етиловий спирт, при судово-токсикологічному дослідженні, не було знайдено (Рис 2.1). У випадку, коли етиловий спирт було знайдено, смерть від алкогольної кардіоміопатії найбільш часто спостерігалась в осіб, які знаходились у стані легкого алкогольного сп'яніння (0,5-1,4 0/00). Їх питома вага склала 50%, тобто. у половині випадків. Менш часто смерть спостерігалась у випадках алкогольного сп'яніння середнього (1,2-2,40/00) ступеню (більш ніж 28%) та сильного (2,5-3,50/00) алкогольного сп'яніння (більш ніж 17%). Лише у 2-х випадках було зареєстровано незначний вплив алкоголю на организм (0,40/00). (Рис.2.2)

Наявність етанолу у крові та сечі у осіб померлих від АКМП

(Рис 2.1) Кількість осіб померлих від АКМП та вміст етанолу по ступеням сп'яніння

0,4‰

0,5 - 1,4‰

1,5 - 2,4‰

2,5 - 3,5‰

(Рис 2.2)

Також, в ході дослідження визначено, що більшість осіб померлих від алкогольної кардіоміопатії зловживали спиртними напоями. Їх питома вага склала 80%. (Рис 2.2). Наявність зловживання алкоголем у катамнезі (Рис 2.3)

Встановлена частота зустрічаємості ознак АКМП на підставі якої була визначена діагностична цінність ознак у вигляді значення їх коефіцієнтів та статистична значимість макроморфологічних та мікро морфологічних ознак алкогольної кардіоміопатії. Результати дослідження показали, що частота зустрічаємості більшості ознак АКМП, а отже, і їх діагностична цінність відрізняються між собою нерівномірністю, о цьому кажуть різноманітні значення їх коефіцієнтів, які знаходяться у межах від 0,1 до 3,2%

Сума статистичної вірогідності, діагностичних ознак визначає ступінь достовірності висновків експерта о причині смерті. Якщо сума ознак складає 95% і більш, тоді висновок о причині смерті від алкогольної кардіоміопатії слід вважати достовірним, якщо менш 95%, тоді висновок не слід вважати достовірним.

Висновки

У роботі вирішені актуальні завдання, що полягали:

1. у визначенні комплексу діагностичних ознак, які використовують у судово-медичної практиці при дослідженні алкогольної кардіоміопатії;

2. у встановленні частоти зустрічаємості діагностичних ознак алкогольної кардіоміопатії;

3. у визначенні діагностичної цінності ознак алкогольної кардіоміопатії на підставі частоти зустрічаємості з використанням методів математичної статистики;

4. у розробці алгоритму визначення ступеня достовірності висновків експерта о причині смерті у випадках діагностики алкогольної кардіоміопатії.

У результаті дослідження ми прийшли до наступних висновків:

Смерть від алкогольної кардіоміопатії найбільш часто зустрічалась у осіб, які зловживали алкоголем. Їх питома вага склала 80%.

Було з'ясовано, що смерть від алкогольної кардіоміопатії більш ніж у половині випадків наступала при відсутності слідів екзогенного етанолу у крові та сечі (54%); наступала при відсутності етанолу у крові та сечі (54%); при наявності етанолу у крові та сечі смерть від алкогольної кардіоміопатії найбільш часто реєструвалась на ступені легкого алкогольного сп'яніння (0,5-1,4 0/00), що склало 50%, менш часто - в ступені алкогольного сп'яніння середнього ступеню (1,2-2,40/00), що склало 28,3%, та в ступені сильного алкогольного сп'яніння 2,5 - (3,50/00) було зареєстровано 17,4%. Лише у 2-х випадках було зареєстровано незначний вплив алкоголю на организм (0,40/00).

Встановлена частота зустрічаємості та статистична значимість макроморфологічних та мікро морфологічних ознак алкогольної кардіоміопатії, котрі відрізняються нерівномірністю та дозволяють судити о діагностичної цінності ознак. Деякі ознаки мають велику частоту зустрічаємості, наприклад, із макроморфологічних ознак це розширення порожнин серця, склероз м'яких мозкових оболонок, набряк головного мозку, темно рідка кров зустрічались у 94%, та їх статистична значимість склала 3%, також були ознаки які мали меншу частоту зустрічаємості це недокрів'я селезінки, набрякливість повік, мілкі крововиливи у сполучні оболонки очей, пристінкові тромби у порожнинах серця, мимовільне сечовипускання та дефекація їх частота зустрічаємості знаходиться у межах від 4 до 29%, а статистична значимість від 0,1 до 0,9%.

Також вивчали і мікромофологічні ознаки, їх частота зустрічаємості також нерівномірна. Найбільша частота зустрічаємості мікроморфологічних ознак склала 100%, а найменша 0,1%, отже статистична значимість також була нерівномірною та склала від 3,2% до 0,3%.

На підставі отриманих результатів складено таблицю коефіцієнтів ознак.

Сукупність статистичних вірогідностей, діагностичних ознак визначає ступень достовірності висновків експерта о причині смерті від алкогольної кардіоміопатії. Якщо сума коефіцієнтів складає 95% і більш, то висновок о причині смерті від алкогольної кардіоміопатії слід вважати достовірним, якщо менш ніж 95%, тоді висновок не слід вважати достовірним.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Таким чином, запропоновано спосіб вдосконалення діагностики причини смерті від АКМП шляхом математичної оцінки сукупності діагностичних ознак, що сприяє підвищенню точності та якості проведення судово-медичних експертиз

Список використаних джерел

1. АКМП // Кардиология, N 10, 2003

2. Амосова Е.Н. Кардиомиопатии. - К.: Книга-плюс, 1999. - 425 с.

3. Внезапная смерть при алкогольной кардиомиопатии / Велишева Л. С., Вихерт А.М., Швалев В.Н. и др. // Суд.-мед. эксперт. - 1981. - № 2. - С.25-28.

4. Гармель М.М. Некоторые структурные основы стенозирования коронарных артерий при ИБС и алкогольном поражении сердца // Вопросы судебно-медицинской экспертизы: Сб. научн. работ. - X., 1995. - С.22-23.

5. Данилина И.В., Цыкалов В.К. О дифференциальной диагностике ишемической болезни сердца и алкогольной кардиомиопатии // Современные научные и практические разработки судебных медиков Мордовии. - Саранск, 199. - Вып.2. - С.26-30.

6. Дзяк В Н, Микунис Р.И., Скупник A. M. Алкогольная кардиомиопатия. - К.: Здоров'я, 1980. - 208 с.

7. Запорожан В.М., Журавель B.I. Стан i основні напрями розвитку системи охорони здоров'я України // Одеський мед. журн. - 2002. - № 4. - С.4-8.

8. Каргина-Терентьева А. Состояние мозгового вещества надпочечников...// Архив патологии, N 3, 1999

9. Качегуров. О патогенезе алкогольной миокардиодистрофии // Клинич. медицина. - 1979. - № 10. - С.10-17.

10. К вопросу о частоте алкогольной кардиомиопатии и влиянии на нее некоторых факторов / Породенко В.А., Быстрова Е.И., Травенко Е. Н., ИльинаА.В. // Перспективы развития и совершенегвования судебно-медицинской служби Российской Федерации: Материалы V Всерос. Сьезда судебных медиков. - М.; Астрахань: Ассоц. "Всероссийское Общество Судебных Медиков", 2000. - Вип.5. - С.234-236.

11. Класифікація кардіоміопатій, міокардитів та перикардитів (інформація Українського наукового товариства кардіологів) // Укр. кардіол. жури. - 2000. -№1-2. - С.122-124.

12. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца: Практическое руководство. - К.: Морион, 2001. - С.53-87.

13. Кузнецов CO., Янтарь СВ. Морфологическая диагностика токсигенных висцеропатий при хронической алкогольной интоксикации и наркомании // Питания теорії та практики судово-медичної експертизи: 3б.наук. ст. - Запоріжжя, 1999. - Вип.2. - С.101-103.

14. Лекции по кардиологии / Под ред. Бокерия Л.А., Голуховой Е.З.М., 2001

15. Мельников Ю.И., Ольховик В.П. Некоторые аспекты метаболизма этанола при алкогольной интоксикации // Суд. - мед. эксперт. - 1990. - № 3. - С.37-40.

16. Митин К.С., Науменко В.Г. Ультраструктурные показатели морфофункционального состояния сердца при острых и хронических алкогольных интоксикациях // Суд. - мед. эксперт. - 1990. - № 4. - С.40-46

17. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ-10. Короткий адаптований Bapiaнт для використання в України. - К.: Центр медичної статистики МОЗ України, 1998. - Ч.I. - С.67.

18. Новоселов В.П., Хамович О.В., Савченко СВ. Состояние сократительного аппарата кардиомиоцитов в зависимости от уровня 27 концентрации ацетальдегида при алкогольной интоксикации // Актуальные вопросы судебной медицины и экспертной практики: Сб. научн. тр. - Новосибирск, 2003. - Вып.8. - С.97-100.

19. Основи законодавства України про охорону здоров'я // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 4. - С.59-84.

20. Патоморфологічні аспекти раптової смерті від алкогольної кардіоміопатії в Львівській області / А.І. Найда, ЛП. Ногач, О.В. Хариш, О.Р. Малик // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10, Ч.4. - С.66-68. - (Материали VII Конгресу патологів України, 8-10 жовтня 2003 р).

21. Пауков B. C., Свистухин А.И. Алкогольные повреждения миокарда // Архив патологии. - 1981. - № 12. - С.68-73.

22. Раптова смерть при алкогольній кардіоміопатії / А.І. Найда, В.М. Нартіков, Л.П. Ногач і ін. // Практична медицина. - 2002. - № 3. - С.66-70.

23. Шишов В.Н. Некоторые метаболические эффекты этилового алкоголя и пути их коррекции // Фармакология и токсикология. - 1978. - № 2. - С.230-235.

24. Braunwald E. Zipes D, et al. Braunwald's Heart disease 7e, 2005

25. Jordaens L., Taverbnier R. Determinants of sudden death after discharge from hospital for myocardial infaction in the thrombolytic era // Europ. Heart. J. - 2001. - V.22. - P.1214-1225.

26. Men T. Russian mortality trends for 1991-2001: analysis by cause and region // BMJ 2003; 327: 964.

27. Regan T. J. Alcohol and the cardiovascular system // JAMA. - 1990. - V.264, № 3. - P.377-381.

28. Rubin E., Doria J. Alcoholic cardiomyopathy // Alcohol Health Res World. - 1990. - T.14, 3 4. - S.277-284.

29. Schreiber S et al. Ethanol, Acetaldehyde, and Myocardial Protein Synthesis... // JCI Vol.61, 1972

30. Walberg Peder. Economic change, crime, and mortality crisis in Russia: regional analysis // BMJ 1998; 317: 312-318

31. Wise J. Death rates in Russia rise dramatically // BMJ 1997; 315: 383-388

Додатки

Реєстраційна картка

Додаток 129

судово-медичного дослідження трупа №___

Акт№______від________200 р. П.І. Б________________________

Дата смерті______________стать__________вік______________

Обставини смерті: ___________________________________

Причина смерті: ____________________________________

Дослідження проводив судмедексперт____________________

Катамнестичні данні:

1. Характер наступу смерті - раптовий, агональний

2. Скарги перед смертю: ___________________________________

3. Хронічне зловживання алкоголем так ні

Морфологічні ознаки АКМП:

Зовнішні признаки:

4. Ціаноз та одутловатість обличчя так ні

5. Набряклість повік так ні

6. Розширення зіниць (понад 0,4см) так ні

7. Різка ін'єкція судин кон'юнктиви так ні

8. Мілкі крововиливи в сполучній оболонці очей так ні

9. Розлиті інтенсивні темно-фіолетові трупні плями так ні

10. Мимовільне сечовипускання, дефекація та сем'явипороження так ні

Внутрішні признаки:

11. Темно-червона рідка кров так ні

12. Венозне повнокрів'я внутрішніх органів так ні

13. Переповнення кровью правої половини серця так ні

14. Мілкі крововиливи під епікардом (плями Тард'є) так ні

15. Мілкі крововиливи на вісцеральній плеврі (плями Тард'є) так ні

16. Альвеолярна емфізема так ні

17. Недокрів'я селезінки так ні

18. Відсутність або слабко виражений склероз коронарних артерій та клапанного апарату серця так ні

19. Маса серця _____

20. Розширення порожнин серця так ні

21. Різко виражена дряблість міокарду так ні

22. Нерівномірне кровонаповнення серцевого м'язу так ні

23. Тусклість, жовтувато-червоний (глинястий) вид міокарду так ні

24. Незначний склероз серцевого м'язу так ні

25. Пристінкові тромби у порожнинах серця так ні

26. Значне кількість рідини у порожнині перикарда і/або у плевральних порожнинах так ні

27. Світло-жовтий відтінок паренхіми печінки так ні

28. Маса печінки _______

29. Дряблість паренхіми печінки, ломкість так ні

30. Твердість та вузлуватість підшлункової залози так ні

31. Склероз м'яких мозкових оболонок так ні

32. Набряк головного мозку так ні

Результати судово-токсикологічного обстеження:

33. Вміст етанолу в крові ________

34. Вміст етанолу в сечі _________

Страницы: 1, 2