Стратегія розвитку будь-якого підприємства від моменту їх створення
передбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів
результатів підприємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та
регіональної диверсифікації цієї діяльності. Це економічне зростання
забезпечується насамперед за рахунок інвестиційної діяльності, у процесі
якої реалізуються довгострокові стратегічні цілі підприємства.
3. Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності,
Прибуток є основним показником, що характеризує результати не тільки
інвестиційної, але й усієї підприємницької діяльності підприємства.
4. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Сучасне ринкове
середовище немислиме без ризику. За певних несприятливих умов ці ризики
можуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від
інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці обставини зумовлюють
необхідність пошуку шляхів та способів зниження ризику при реалізації
інвестиційних проектів.
5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у
процесі здійснення інвестиційної діяльності.
Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов'язані
та взаємозумовлені.Забезпечення високих темпів розвитку підприємства може
бути досягнуте за рахунок добору високоприбуткових інвестиційних проектів,
та за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм, передбачених на
тому чи іншому етапі її розвитку. У свою чергу максимізація прибутку.
Мінімізація інвестиційних ризиків є одночасно найважливішою умовою
забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії у процесі
здійснення інвестиційної діяльності.
Виходячи з цього, серед розглянутих завдань інвестиційної діяльності
пріоритетною є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної
діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку компаній
(фірм) та підприємств при достатній їхній фінансовій стійкості.
Створення сприятливого інвестиційного клімату
Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових,
економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній
діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний
клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків.
Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні
можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська
держава намагається створити сприятливі рамкові умови для розвитку
інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями на базі
ринкових відносин. Формується багатосекторна система капітального
будівництва. Ліквідовані будівельні міністерства. Розукрупнені та
приватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголос
робиться на створенні передумов зростання інвестицій — послаблення
інфляції, забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями,
зниження відсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованості та
зростання споживчого попиту населення.
|Е|Рівень розвитку|Стан та структура виробництва |
|-|продуктивних | |
|<|сил та стан | |
| |інвестиційного | |
|^|ринку | |
| | | |
|§| | |
|К| | |
|5| | |
|Д| | |
|к| | |
|3| | |
|Ь| | |
|й| | |
|М| | |
|Р| | |
|З| | |
|Я| | |
| | |Рівень розвитку робочої сили |
| | |Стан ринку інвестицій і інвестиційних товарів, |
| | |фондового ринку |
| |Політична воля |Створення відповідної законодавчої і нормативної |
| |влади та |бази |
| |правове поле | |
| |держави | |
| | |Досягнення стабільності національної грошової |
| | |одиниці. Валютне регулювання |
| | |Забезпечення привабливості об'єктів інвестування |
| |Стан |Інвестиційна діяльність банків, її рівень |
| |фінансово-креди| |
| |тної системи та| |
| |діяльність | |
| |фінансових | |
| |посередників | |
| | |Рівень розвитку та функціювання парабан-ківської |
| | |системи |
| | |Інвестиційна політика Національного банку |
| |Статус |Режим іноземного інвестування |
| |іноземного | |
| |інвестора | |
| | |Діяльність міжнародних фінансово-кредитних |
| | |інституцій |
| | |Наявність вільних економічних та офшорних зон |
| |Інвестиційна |Відносини власності в державі |
| |активність | |
| |населення | |
| | |Стан ринку нерухомості |
| | |Виконання державної програми приватизації |
Чинники, що формують інвестиційний клімат держави
До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для
інвесторів в Україні, належать:
1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;
2) правове поле держави (законодавча база);
3) політична воля усіх гілок влади;
4) стан фінансово-кредитної системи;
5) статус іноземного інвестора;
6) інвестиційна активність населення.
За умов економічної кризи важливе значення має державна підтримка
реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних зиробництв, а також
впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної
активності.
Рівень розвитку продуктивних сил держави — один з найважливіших чинників,
що впливає на покращення інвестиційного клімату. Оскільки основні джерела
інвестицій формуються у виробництві, то велике значення має зростання ВВП
та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження. На жаль, до
1997 р. ми маємо стійке падіння цих показників. Ретроспективна картина
погіршується тим, що наша методика визначення ВВП суттєво відрізняється від
світової, на що вказує шерег вітчизняних і зарубіжних вчених. Розподіл
національного доходу на фонди споживання і нагромадження та фінансування
обігових -коштів і основних фондів дає певну помилку у визначенні розміру
ресурсів для інвестування, але не такою мірою. Зрозуміло, що в останні роки
структура національного доходу змінювалась не на користь фонду
нагромадження і, перш за все, через інфляцію та стагнацію виробництва.
Згідно з офіційними даними національні нагромадження в 1990—1995 рр.
коливались на прийнятному рівні від 26 до ЗО %, а інвестиції з врахуванням
структурних зрушень в запасах — від 26 до 34 %. Але ці нагромадження та
інвестиції фактично не були профінансовані в 1992—1995 рр., а через
інфляційні процеси були спожиті.
В 1996—1997 рр. через подолання інфляції картина різко змінилась і
національні нагромадження та інвестиції в структурі ВВП і національного
доходу набули реального характеру. В 1997 р. за даними Держкомстату освоєно
10,42 млрд грн. капітальних вкладень, що становить понад 10 % ВВП.
Основними джерелами фінансування були: кошти підприємств і кредити банків —
74 % від обсягу; держбюджету - 8 %; місцевих бюджетів — 5 % .
В серпні 1997 р. оприлюднений прогноз КМУ на 1998 р. і на період до 2001
р.
| |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |
|Номінальний ВВП, млрд. грн. |91,3 |101,4|111,6|123 |135,9 |
|Реальний ВВП, в % до попереднього|96,6 |100,5|102 |104 |106 |
|року | | | | | |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
