Господарська діяльність людини змінила природну рівновагу. В нових умовах переважний розвиток отримали дрібні види рослин і тварин з нетривалим періодом життя. Посилився процес внесення нових видів, що потрапляють до нас з баластними водами і навіть витісняють корінні види. Це, наприклад, мешканець атлантичного узбережжя Америки гребневик мнеміопсіс - родич медуз, який попав у Чорне море в 1987 р. і завдав істотних збитків нашим рибним запасам.

Посилився негативний вплив людини на узбережну зону моря, яка продукує найбільше біорізноманіття. Скидання неочищених промислово-комунальних вод, будівництво гідротехнічних споруд, видобування нафти і газу також не сприяють нормалізації природних процесів. За оцінками міжнародних експертів, економічні втрати від забруднення, скорочення рибного промислу та туризму в басейні Чорного моря складають 500 млн. доларів США щорічно.

Катастрофічний стан довкілля Чорного моря є наслідком високого рівня антропогенного впливу на морське довкілля протягом останніх тридцяти років.

Визначено наступні пріоритетні екологічні проблеми, на вирішення яких спрямовані зусилля України:

1. Високий рівень забруднення, який призводить до негативних змін морської екосистеми Чорного моря.

2. Загроза незворотних втрат біорізноманіття, генофонду та біологічних ресурсів Чорного та Азовського морів.

3. Загроза значних незворотних втрат рекреаційних ресурсів Чорного моря і, як наслідок, значних соціальних та економічних втрат від погіршення здоров'я жителів України.

Моря, як і люди, плачуть гіркосолоними сльозами. Відчуваючи наближення хвороби, вони нервують - бушують штормами. Проте, людина знову і знову насичує моря отрутою відходів своєї життєдіяльності. Оспівуючи природу, люди повільно, але неминуче знищують її.

Внутрішньо-континентальне положення Чорного моря та його відокремленість від Світового океану вимагає від країн Чорноморського басейну особливо суворих заходів щодо зменшення забруднення моря та відповідно високої частки витрат на його збереження.

Чорне море оточене шістьма країнами, які живуть за старою приказкою: “У семи няньок - дитя без ока”. Головний забруднювач моря - Дунай. Його води несуть в море відходи людської життєдіяльності майже з усіх країн Європи. Через свої водотоки і, головним чином, через Дніпро, скидають до моря забруднені води Росія, Білорусь та Україна.

Тільки скоординована діяльність 17 країн басейну Чорного моря може призвести до зменшення забруднення. Ця ідея є відправною у формулюванні концепції “Чорноморського басейнового проекту”. Новий проект дозволить скоординувати теперішню діяльність в межах Чорноморської, Дунайської та Дніпровської програм і розвинути її на Дністер, Буг, Дон, Кубань, річки Кавказу, Анатолії, Балкан. Поєднання зусиль держав та міжнародних організацій, насамперед, Глобального екологічного фонду, дозволить отримати синергійний ефект. Зараз є загальне позитивне розуміння необхідності такого проекту як серед урядів приморських країн , так і серед експертів країн Дунайської програми, Світового банку. Чорноморською та Дунайською програмами створено робочу групу, яка готує відповідні пропозиції для подальших кроків.

Глобальний характер екологічних негараздів регіону обумовив підписання низки міжнародних документів, серед яких Бухарестська конвенція про захист Чорного моря (1992 р.), Одеська декларація міністрів охорони довкілля Причорноморських держав

(1993 р.), регіональні екологічні програми.

31 жовтня 1996 р. в Стамбулі Міністри охорони довкілля шести чорноморських країн підписали “Стратегічний план дій з відновлення та захисту Чорного моря”. На згадку про цю подію було запропоновано затвердити цей день як День Чорного моря.

Хочеться вірити, що день 31 жовтня буде сприйматися не як День поминок, а як День підведення підсумків розумної діяльності людини, направленої на відновлення Чорного моря. Наївно вірити, що вдасться повернути морю його первинний вигляд. Це суперечило б об'єктивним законам розвитку природи. Але в наших силах відновити природну рівновагу і надалі забезпечувати її збалансоване підтримання. Ще не все втрачено, якщо навіть у важкі часи економічних перетворень, ми думаємо про “дім”. Адже слово “екологія” утворене від грецького “ойкос”, що означає “дім”.

Щоб вирішити загальні проблеми, розробляються проекти Концепції та Програми захисту та відновлення Чорного та Азовського морів. Ці документи визначають цілі, завдання та заходи, необхідні для відновлення та захисту Чорного та Азовського морів ; пріоритетні природоохоронні заходи; фінансові ресурси для їх виконання та механізми виконання визначених заходів. Такий підхід до вибору заходів грунтується на наступних принципах “Стратегічного плану дій для відновлення та захисту Чорного моря” (СПД). Його основні положення “Стратегічного плану дій для відновлення та захисту Чорного моря”:

- ухвалення нової організаційної структури для чорноморських країн, створеної на основі здобутків Чорноморської екологічної програми (ЧЕП);

- підтримка басейнових принципів управління у певних галузях екологічної політики;

- впровадження ефективної економічної реформи - впровадження принципу “забруднювач платить” для контролю за джерелами забруднення до 1999 р.;

- усунення “гарячих точок” першочергового значення до 2006 р. та публікація відповідних звітів у 2000 та 2005 рр.;

- розробка планів розвитку системи водоочисних споруд для каналізаційних мереж в усіх містах узбережної смуги до 2000 р.;

- запровадження ефективних заходів контролю за забрудненнями з суден через введення “Контролю за станом портів” з дійовою системою заохочень та штрафних санкцій;

- виконання комплексу заходів для запобігання скидів твердих відходів в море, контролю за транскордонним переміщенням небезпечних речовин, реагування під час аварій та надзвичайних ситуацій тощо;

- публікація національних доповідей “Стан Чорного моря” за результатами спільного моніторингу та регулярного нагляду за наземними джерелами забруднення кожні 5 років;

- введення системи спільного контролю за рибальством, що грунтується на системі квот виловів риби та відновленні ключових для рибного господарства екосистем, які виконують роль рибних розплідників;

- розробка нового “Протоколу про біологічне та ландшафтне різноманіття Чорного моря”;

- розробка пакету інвестиційних заходів для природоохоронних об'єктів (водно-болотних угідь та морських екосистем);

- введення обов'язкової “Оцінки впливу на довкілля” на основі гармонізованих комплексних критеріїв;

- розробка регіональної стратегії інтегрованого управління береговою зоною морів з відповідним нормативно-правовим забезпеченням до 1999 р.;

- економічний розвиток регіонів з особливою увагою до розвитку ресурсно-невиснажливих технологій аквакультури і туризму;

- посилення уваги до участі громадськості в процесі прийняття рішень;

- забезпечення прозорості мореохоронної політики через вільний доступ до екологічної інформації та громадську обізнаність;

- продовження процесу втілення СПД на національному рівні через розробку Національних програм;

- організація зустрічей з донорськими організаціями (через кожні 5 років) для розгляду удосконалених пакетів інвес-тиційних заходів з урахуванням пропо-зицій Національних програм чорноморських країн;

- завершення передпроектного дослідження щодо утворення Чорноморського екологічного фонду, який міг би підтримуватись економічними механізмами регіонального рівня та спрямовуватись на покриття додаткових витрат;

- забезпечення регулярності за переглядом цілей СПД та прозорості контролю за втіленням його рішень.

Впровадження багатоцільового регіонального проекту безумовно є кроком уперед. Хочеться сподіватися, що цей крок буде успішним та своєчасним.

Україна, як морська держава, взяла на себе зобов'язання забезпечити всі необхідні умови для реалізації національної програми захисту та відтворення природи Чорного та Азовського морів, що дозволить також збільшити продуктивність моря і забезпечити зростання прибутків від туристської діяльності. Програмою передбачено створення розгалуженої мережі фінансування заходів щодо охорони та відтворення морського довкілля, посилення природоохоронних вимог, співпраці урядових та неурядових організацій. Лише у такий спосіб можна зупинити подальшу деградацію і руйнування екосистеми Чорного та Азовського морів та відродити їх красу і здоров'я.

У відповідь на деградаційні процеси у морському довкіллі та втрати морських природних ресурсів відбувається зміна державної політики. Щоб забезпечити дієву національну систему захисту морів, Україна має створити певний механізм, що включає, насамперед, економічні засоби. Проведення навіть відносно недорогих першочергових заходів забезпечить повернення вкладених коштів у вигляді здоров'я людей, зростання кількості морепродуктів та прибутків від туризму. За рахунок відрахувань від господарської діяльності має бути створена розгалужена мережа фінансування природоохоронних заходів. Саме на таких засадах має будуватись державна політика захисту та відтворення Чорного моря, проект якої розроблено у 1997 р.

Один з пріоритетів у державній екологічній політиці України - відновлення природних ландшафтів та збільшення площі природоохоронних територій. Узбережна смуга морів порівняно з іншими регіонами нашої країни має непогані передумови для створення цілісної мережі природоохоронних територій. Зараз на морському узбережжі створено 7 природних заповідників, один національний природний парк, 35 природних заказників, 32 парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва, 102 пам'ятки природи загальною площею 2,8 тис. кв. км, що складає близько 15% від площі узбережної смуги. Для порівняння варто нагадати, що природно-заповідний фонд України займає 3,6% її території. На морському узбережжі знаходяться такі природні заповідники як Кримський (30000 га), Ялтинський гірсько-лісовий (14600 га), Чорноморський (57000 га), Дунайські плавні (біля 15000 га), Карадаг (2900 га), Мис Март'ян. Планується створити національні природні парки Дністровський (34000 га), Севастопольський (27000 га), Тарханкут (20000 га). Площу природоохоронних територій на морському узбережжі передбачається збільшити вдвічі.

В Одесі та Севастополі працюють інститути морів. Невпинно досліджують моря біологічні станції. Випускаються гори літератури. Створено екологічну міліцію. Готується до видання “Червона книга” Чорного моря.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6