· Велика енергетика потребує поступової відмови від теплових електростанцій і переходу на екологічно чистіші (зокрема ядерні) методи отримання енергії.

· Орієнтація ядерної енергетики тільки на теплові реактори не вирішує багатьох проблем, як-от: залежності від постачальників збагаченого урану, переробки і збереження відходів, обмеженості світових запасів 235U.

· Уявляються необхідними участь України в міжнародному проекті Мінатома Росії «реактор природної безпеки» та запровадження в Україні передових ядерних технологій, насамперед швидких реакторів.

· Беручи участь у вищезгаданому проекті, Україна повинна мати програму превентивних заходів на випадок невиконання Росією своїх міжнародних зобов'язань під час її можливої внутрішньополітичної дестабілізації.

Головне базове навантаження в енергосистемі несуть АЕС, які згідно з регламентом повинні працювати в базовому режимі. При зниженні частоти до 49 Гц АЕС частково розвантажуються і тим самим значно збільшують дефіцит е/е. У разі аварійної зупинки атомного енергоблоку може виникнути не прогнозований лавиноподібний процес спрацювання систем автоматичного поділу ен. системи на незбалансовані частини, тобто "розвал" енергосистеми.

Сьогодні в роботі на АЕС України 13 діючих енергоблоків. На 11-ти з них встановлено реактори серії ВВЕР - 1000, проектний термін експлуатації яких складає 30 років. Значна частина тепломеханічного та електротехнічного обладнання вже вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації.

Екологічний стан об'єктів атомної енергетики постійно контролюється. Величини скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, атомних станцій України є безпечними для здоров'я людини та навколишньої природи.

Стан радіаційного захисту на АЕС характеризується рівнем опромінення персоналу. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу АЕС України не перевищують гранично - допустимих рівнів і мають загальну тенденцію до зниження.

Список використаної літератури

1. Географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять // За ред. проф. Я. Жупанського і доцента І. Пушкара. - Тернопіль: “Астон”. - 1997. - С. 371-383.

2. Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное пособие. - М.: Изд. УРАО. - 1997. - С. 3-7, 75- 95, 146- 155.

3. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Вид. “Лібра”. - ТОВ. - 1998. - С. 7-239.

4. Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. - К.: ВЦ “Академія”. - 1997. - С. 445-452.

5. Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное пособие для вузов. - М.: Агентство “ФАИР”, 1998, С. 3 -295.

6. Ізраїль Ю.А. Екологія і контроль стану природного середовища.

7. Косовець О.О. Сучасний стан моніторингу природних вод в національній Гідрометслужбі України.

8. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод України за якістю вод.

9. Білявський Г.О. Природа і екологія України. Екологічний посібник для старших класів шкіл, ліцеїв і гімназій України.

10. Анненков Б.Н. Основи сільськогосподарської радіології.

11. Білявський Г.О. Основи екологічних знань.

Додатки

Викиди інертних газів (ІРГ), довгоживучих радіонуклідів (ДЖН) та 131І з вентиляційних труб атомних станцій України у 1999 та 2000 рр.

Енергоблоки атомних станцій, що знаходяться у експлуатації

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6