Однією з сфер діяльності людини з давніх давен було мореплавство. Морський вид транспорту, як і будь який інший, таїть в собі досить велику частину небезпек.
Що ж може статися з кораблем у плаванні, та які небажані ситуації можуть чинити небезпеку: o Пожежа на кораблі; o Аварії та катастрофи пов’язані з природними умовами; o Зіткнення з іншим кораблем або з нерухомим об’єктом; o Інші види аварій (льодовий полон, хибний курс, посадка на рифи, перекидання, терористичний акт і т.д.).
При посадці на корабель пасажирам слід ознайомитись з заходами захисту свого життя на випадок надзвичайної ситуації: знати де знайти рятувальний жилет, вогнегасник, напрямок руху до рятувальної шлюпки та інше. На кораблях біля кожного пасажирського місця закріплюється карта пасажира, в якій вказується: значення корабельних сигналів тривоги, місце збору пасажирів по тривозі, номер та місце рятувальної шлюпки, ілюстрована карта-інструкція по одяганню рятувальних засобів індивідуального користування з вказівкою місця їх зберігання.
По-перше, на судні потрібно контролювати свою поведінку, та поведінку тих хто разом з тобою: дотримуватись правил поводження під час руху корабля, не лізти куди не слід, не заважати працювати персоналу корабля, обережно поводитись з вогнем, вибуховими речовинами, тому що саме від цих чинників може залежати ваша безпека.
Під час любої незапланованої, неординарної ситуації в першу чергу потрібно сповістити команду корабля, стримувати себе від небезпечних рухів, дій, та, що найбільш важливо, зберігати спокій та не утворювати паніки, бо частково від неї залежить успішне вирішення тієї чи іншої ситуації. Потім, уважно слухати та чітко виконувати ті заходи та команди виходу з ситуації що склалася, які пропонує команда корабля. В свою чергу на кораблях існує три типи сигналів корабельної тривоги, які подаються залежно від обставин: загальнокорабельна тривога, людина за бортом та шлюпочна тривога.
Під час пожежі на кораблях обов’язково передбачаються засоби пожежегасіння, тому команда корабля сама вправі справитись з полум’ям. Коли ж зусиль команди не достатньо, то самі пасажири, якщо вони в змозі допомогти, мають долучитися до локалізації пожежі. Більшість пасажирів повинна бути евакуйована в небезпечне місце (або спущена на рятувальних шлюпках на воду), куди вогонь дійде в останню чергу. При допомозі команді важливо те, щоб ваші дії дійсно були корисними, а не навпаки, утруднювали зусилля команди. На великих лайнерах, військових кораблях передбачено утримання пожежної команди, тому в цих випадках ваша допомога не знадобиться.
Якщо кораблю загрожує затоплення з причин пожежі, або зіткнення або інших аварій, то на кораблі передбачено рятувальні шлюпки, і команда корабля повинна скоординувати всі дії для порятунку людей (в першу чергу забезпечити всіх рятувальними жилетами і потім приступати до евакуації). Причиною загибелі пасажирів може бути також удар шлюпки об воду. Втрата шансів на спасіння може виникати внаслідок неправильного використання рятувальних жилетів, або коли люди скачуть у воду з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне. Якщо ви опинилися у воді, треба контролювати свої сили, утримувати на воді себе так, щоб найменше витрачати фізичні зусилля. Активні плавальні рухи можна здійснювати коли плити до берега або шлюпки.
Коли рух корабля супроводжується поганою погодою (буря, ураган) то не слід виходити на зовнішню частину корабля, слід утримуватись від прогулянок палубою, краще перечекати у каюті.
Кораблі, окрім пасажирських бувають й транспортними, й при виникненні загрози функціонування корабля або життю корабельної команди, слід вжити всіх заходів для запобігання лиху: повідомити по рації про ситуацію на кораблі на землю, забезпечити не розповсюдження вантажу, паливно-мастильних матеріалів зокрема, в екстремальній ситуації подати знак SOS.
Ніщо не гарантує безпеки при плаванні, тому правильне виконання всіх дій пов’язаних з порятунком корабля і людей які перебувають на ньому обов’язково мусять привести до бажаних наслідків.
122. Безпека життєдіяльності в умовах натовпу. Класи та різновиди натовпу, умови їх формування. Негативні чинники при великому скупченні людей.
Ряд дослідників вважають, що натовп – це особливий біологічний організм. Він діє за своїм законами і не завжди враховує інтереси окремих складових, у тому числі і його схоронність. Які рекомендації можна дати тим, хто виявився в натовпі, коли її рух набув некерованого характеру?
Дуже часто натовп стає небезпечніше стихійного лиха або аварії, що його утворили. Дослідження Карантелли (США) показують наступні характерні риси паніки: * Панічна втеча завжди спрямована убік від небезпеки (не роблю ніяких спроб протидії); * Напрямок утечі при паніці не є випадковим ( вибір за знайомою дорогою чи тією по який біжать інші); * За своїм характером панічна втеча – асоціальна (найдужчі зв'язки можуть бути перервані: мати може кинути дитину, чоловік – дружину і т.д.), а люди стають несподіваним джерелом небезпеки друг для друга; * Людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обстановка вкрай небезпечна (панічна втеча припиняється, коли людина думає, що виявився поза небезпечною зоною); * Людина, охоплена панікою, погано міркує, хоча цілком її дії логіки не позбавлені. Проблема скоріше в тім, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, іноді головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибку з приречено великої висоти.
Усе сказане свідчить: зупинити натовп може лише найсильніше емоційне гальмо, чи чудо. Саме до чудес варто віднести випадки, коли сильній вольовій людині, що користується довірою тих, що зібралися, удавалося запобігти драматичний розвиток подій. Інші засоби – категоричні команди, гаряче переконання у відсутності небезпеки і навіть погроза розстрілу панікерів.
Багато спеціальних пам'яток рішуче рекомендують фізичне придушення призвідника паніки. Тому що припинити психологічну пожежу, що починається, (як, утім, і всяку іншу) незмірно простіше, ніж тому зупинити натовп, що прийшов в рух. Зробити це, зрозуміло, не легко, до того ж лідер піддається двом стресам відразу, він усвідомлює, як саму небезпеку ситуації, так і свою відповідальність за життя людей.
Як вижити у натовпі? Краще правило - далеко його обійти!!! Якщо це неможливо - ні в якому разі не йти проти натовпу. Якщо натовп вас потягнув, намагайтеся уникнути і його центру, і краю – небезпечного сусідства вітрин, ґрат, огорож набережної і так далі. Ухиляйтеся від усього нерухомого на шляху: стовпів, тумб, стін і дерев, інакше вас можуть просто роздавити, розмазати. Не чіпляйтеся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість – застебніться. Високі каблуки можуть коштувати вам життя, як і розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку і т.д. Якщо у вас щось упало (що завгодно), ні в якому разі не намагайтеся підняти – життя дорожче. У щільному натовпі при правильному поводженні імовірність упасти не так велика, як імовірність здавлювання. Тому захистіть діафрагму зчепленими в замок руками, склавши їх на груди. Ще один прийом - пружно зжати руки в ліктях і пригорнути їх до корпуса. Поштовхи позаду потрібно приймати на лікті, діафрагму захищати напругою рук.
Головна задача в натовпі - не упасти. Але якщо ви все-таки упали, то необхідно захистити голову руками, і негайно вставати. Це дуже важко, але може вийти, якщо ви застосуєте таку техніку: швидко підтягнете до себе ноги, згрупуєтеся і ривком спробуєте встати. З колін у щільному натовпі піднятися навряд чи удасться - вас будуть постійно збивати. Тому однією ногою потрібно упертися (повною підошвою) у землю і різко розігнутися використовуючи рух натовпу. Але проте встати дуже складно, завжди ефективніше попередні міри захисту.
Це універсальне правило, до речі, цілком відноситься і до початку самої ситуації “натовп”. На концерті, стадіоні заздалегідь прикиньте, як ви будите виходити (зовсім не обов'язково тим же шляхом, що ввійшли). Намагайтеся не виявлятися у сцени, роздягальні і т.д. - у “центрі подій”. Уникайте стін (особливо скляних), перегородок, сітки. Якщо паніка почалася через терористичний акт, не поспішайте своїм рухом збільшувати безладдя: не позбавляйте себе можливості оцінити обстановку і прийняти правильне рішення.
Для цього використовуйте прийоми аутотренінгу (якщо ви ними володієте, це ніколи не перешкодить) і експрес-релаксація. Це прості прийоми, з яких треба вибрати собі найбільш близький.
Представте себе телевізійною камерою, що дивиться на все ледве збоку і з висоти. Оцініть свою ситуацію як сторонню - щоб ви робили на місці цієї людини?
Якщо натовп щільний, але нерухомий, з його можна спробувати вибратися, використовуючи психо-соціальні прийоми, наприклад, прикиньтеся хворим, п'яним, божевільним, зробити вид, що вас нудить і так далі. Коротше кажучи, потрібно змусити себе зберігати самовладання, бути інформованим і імпровізувати.
142. Безпека життєдіяльності населення при експлуатації житлового фонду. Небезпечні чинники в будівлях, що можуть призводити до небажаних наслідків.
Під стійкістю роботи об'єктів народного господарства розуміють здатність протистояти руйнівному впливу вражаючих факторів НС, робити продукцію в запланованому обсязі, забезпечувати безпеку життєдіяльності працюючих, а також здатність до відновлення у випадку ушкодження.
До факторів, що впливають на стійкість роботи об'єктів відносяться: район розташування об'єкта, планування і забудова території об'єкта, системи електропостачання, технологія, виробничі зв'язки об'єкта, система керування, підготовленість об'єкта до відновлення.
При аналізі району розташування об'єкта враховується перебування на даній території інших об'єктів, що можуть служити джерелом виникнення вторинних факторів поразки (гідровузли, хімзаводи ), природні умови місцевості ( ліс - джерело пожеж, дороги, ріки ), метеорологічні умови ( кількість опадів, напрямок вітру ).
При розгляді будинків і споруджень даної території враховуються поверховість, основні конструкції, вогнестійкість і інші характеристики, що впливають на стійкість і уразливість до впливу світлових випромінювань, ударної хвилі; відзначаються спорудження, що не можуть брати участь у виробництві основної продукції.
При оцінці внутрішнього планування території об'єкта враховуються щільність і тип забудови на можливість виникнення і поширення пожеж, утворення завалів входів у притулках, ЗЖ, з отруйними речовинами, склади ВВ, аміачні установки ).
При вивченні технології на об'єктах враховується можливість зміни у виробничому процесі на час НС ( часткове виробництво, випуск нової продукції ), можливість електропостачання від внутрішніх джерел, виявляється мінімальна потреба в енергії, газі, води, пари й інших видів енергопостачання в період НС. Особлива увага звертається на газопостачання, тому що газ може створювати погрозу населенню і виробництву, перевіряється можливість відключення подачі газу на об'єкт і окремі ділянки.
Страницы: 1, 2, 3, 4
